неділя, 26 жовтня 2014 р.

ШЕРИФ

я шериф чи ні!?
Трохи неочікуваним було таке почути "без підготовки". Я спочатку аж розсміявся... Перепитую: "А Вам як більше подобається?" Та з*ясувалося, що вони на мене чекали зумисно, для чого на стоянку прийшли з недалеко стоячого гуртожитку. По суті, це питання у них виникло вчора, коли я довго, наполегливо спілкувався з водієм, який з дрифтом перетнув подвійну роздільну смугу у районі 6 номара Пр-ту Лісного - створивши наявну аварійну ситуацію (мої співрозмовники, як з*ясувалося, навіть фотографували мене під час розмови з порушником).
Та все-ж - прийшлося їм пояснювати, що я НЕ ШЕРИФ! Мені до шерифа - ще рости і рости і взагалі - поки-що у нас шериф, неможливий! Шериф, це той кому люди - члени правильно створеної територіальної громади (якої у нас в Україні поки що нема) довіряють захист інтересів їх громади, а також прав та свобод членів громади - громадян... І навіть не факт, що я колись зможу стати шерифом... - це дуже велика довіра людей!!!
Після цього, до нас приєдналися ще два трохи "підігрітих" перехожих. То, як з*ясувалося - були товариші моїх співбесідників...
Їх особливо цікавило трохи інше питання (їх мовою): "Хто тобі дав право зупиняти машину!? Ти шо мєнт, чи шо!?"
У цій ситуації я зрозумів - добре, що у патрульному автомобілі є всі необхідні документи (до речі, це далеко не перший і нажаль не останній випадок саме з цим питанням)! Нажаль, люди зовсім не цікавляться: за якими законами вони самі живуть, на що мають законне право і які в них обов"язки, а тим паче - не розуміються у тому, якими повноваженнями може бути наділена громадська організація і яку у зв*язку з цим - вона (організація) може здійснювати діяльність і яку при цьому мусить нести відповідальність....
Всі хто був у ту хвилину коло мене - навіть не підозрювали, що в Україні, крім ПДР України (а всі вони, як з*ясувалося - водіїї) - існують і працюють(!) закони, які дозволяють нам (у разі виявлення грубого порушення) не тільки активно припиняти правопорушення, а і зупиняти транспортні засоби, перевіряти документи у осіб - правопорушників, у цілях безпеки - перевіряти багаж, а також затримувати порушника і доставляти до органів правопорядку (опорний пункт ОГП, міліцію тощо).. Але справжнім шоком для них було зачитання мною застереження, а саме - ст. 170 ККУ: при спробі перешкоджання нашій діяльності - можна потрапити до буцегарні на 2 роки, або "полетіти" з займаної посади... на термін до 3-ої років.
Звичайно - розмова закінчилася перекидкою пари-трійки "бородатих" анекдотів і рукопожаттями... Люди пішли "сповнені" інформацією. І це добре - може саме це підштовхне їх до хоч якогось "культпросвєту"...
Дуже жаль, що люди зовсім не орієнтуються у законах. І мова не про те, що люди мало знають про нас - Українську Службу Порятунку!
Жаль, що вони зовсім не знають ні своїх Конституційних прав, ні своїх громадянських обов*язків і не вірять в те, що громадська діяльність варта уваги і поваги...
P.S.
Знаєте друзі, у мене були сумніва - описувати сьогоднішні "походеньки" чи ні... Але думаю, що над написаним потрібно поміркувати кожному!
З повагою до всіх!!!

Немає коментарів:

Дописати коментар